задній

-я, -є.

1) Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; прот. передній. Задні ряди. Задні двори.

••

За́дній мо́зок анат. — частина головного мозку, розміщена між довгастим та середнім мозком; складається з мосту та мозочка.

За́дній прохі́д анат. — дистальний відрізок прямої кишки, що закінчується задньопрохідним отвором. || у знач. ім. за́дній, -нього, ч.; за́дня, -ньої, ж. Людина, яка рухається, стоїть і т. ін. позаду кого-, чого-небудь. **

Па́сти за́дніх — працювати, виконувати завдання гірше, повільніше за інших членів колективу, класу тощо.

2) Обернений назад; зворотний (про напрям руху). Давати задній хід.

••

За́днім число́м — через деякий час після події; з запізненням.